ДОПОМОГА ПСИХОЛОГА

Травматичні події можуть породити в дітей різні поведінкові особливості, почуття, які важливо відстежувати й адекватно допомогти дитині пережити, проявити й пропрацювати їх. Це можуть бути почуття незахищеності, страх майбутнього, гнів, агресія, сором і відчуття провини, відчуженість та ізоляція від довкілля, сум.

У дітей можуть виникнути проблеми з навчанням, увагою, запам’ятовуванням інформації, психосоматичні порушення (як-от логоневроз (заїкання), енурез (нетримання сечі), бронхіальна астма, нейродерміти та ін.). Існують певні особливості поведінкових проявів дітей, які пережили травматичний досвід, з урахуванням віку.
Підлітки зазвичай тримають почуття в собі, що може спричинити депресивні стани. Водночас вони можуть вдавати, що «все нормально». Діти можуть намагатися менше часу проводити з сім’єю, а більше – з іншими людьми, стараючись бути активними і таким чином керувати своїми страхами. Для таких дітей існує ризик потрапити в різні угрупування, зокрема воєнізовані.

У роботі з дитиною важливо розібрати суть її проблем.

Планувати роботу варто разом із батьками. Адже батьки та найближче оточення дитини можуть стати для неї ресурсним середовищем – таким, що допоможе пережити травму й адаптуватися до нових умов.
Щоб ефективно надати допомогу дитині, насамперед слід працювати з її батьками. Що молодша дитина, то більше часу і зусиль цьому варто відводити. Пам’ятайте: діти, які пережили травматичні події, але мали емоційно стабільних батьків, можуть оминути наслідків пережитого. І навпаки. Тому першим кроком для батьків є психоосвіта і стабілізація дитини опосередковано через власний стан.

Я, як практичний психолог проєкту «Діємо разом», надала психологічну допомогу внутрішньо перемішеним особам – дітям і батькам. У мене були такі запити: полегшення психологічних станів (тривожність, агресивність, депресивність); досягнення відносного спокою, довіри до довколишніх, до психологів; проблемні питання та особливості підліткового віку; сприяння процесу адаптації до нових умов; розвиток стратегій подолання труднощів (копінг-стратегій) та виявлення внутрішніх ресурсів, які є життєво необхідними для майбутнього життя переселенців. Адже головною ідеєю цієї роботи є переосмислення травми, формування нового погляду на подальше життя, що призводить до формування його нових завдань, цінностей і сенсу, пошуку відповідних ресурсів.

Свою ефективність доводять і індивідуальна, і групова форми роботи зі школярами, наприклад: символдраматичний метод «Безпечне місце», техніка «Метелик», вправа «Історія з життя», вправа «Коло імені», вправа «Шляхи», психоневрологічна гра «Спробуй повтори», вправа «Зліпи свій страх», вправа «Чарівна паличка», вправа «Міцне дерево», кінезіологічні ігри, низка вправ на саморегуляцію, вправи на командоутворення, арттерапія з кольоровим тістом, мандалотерапія, криголами дають змогу поступово опрацьовувати травматичні переживання. А ще це допомагає формувати психологічну стійкість у дітей, спроможність до пристосування у складному світі, розвивати позитивне мислення, віру в себе та свої сили, пристосуватися до нових надскладних умов з мінімальним негативним впливом на психіку, слугує профілактикою подолання тривоги, психоемоційного напруження.

Важливо! Звернутися по допомогу до психолога, якщо:
- Симптоми проявляються через тривалий час після події, яка травмує психіку, й при цьому не слабшають.
- Змінилося ставлення до роботи.
- Сняться нічні жахіття або турбує безсоння.
- Важко контролювати свої почуття. Бувають раптові вибухи гніву. Багато що злить, дратує.
- Немає людини, з якою можна було б поділитися своїми переживаннями.
- Взаємини в родині сильно погіршилися.
- Взаємини з колегами, сусідами, знайомими сильно погіршилися.
- З’явилися шкідливі звички.
- Тягне більше випивати, курити, приймати «заспокійливі» засоби.
- Виникли проблеми зі здоров’ям, яких раніше не було.

Варто зазначити, що сімейне консультування націлене на опрацювання травматичного досвіду на рівні всієї родини та ви значення мети на подальше життя. Робота з психологом має також передбачати консультування батьків з питань профілактики психологічної травми дитини та створення для неї середовища підтримки. В умовах стресу психологічна адаптація людини відбувається здебільшого за допомогою копінг-стратегій і механізмів психологічного захисту. Одні й ті ж події життя можуть мати різне стресове навантаження залежно від їхньої суб’єктивної оцінки або від того, які норми реагування дорослі транслюють дітям. Копінг-реакція спрацьовує тоді, коли людина визначає ситуацію як таку, що перевищує повсякденні енергетичні затрати і вимагає додаткових зусиль.

Автор: Ольга Дмитришин

Новини

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter