ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДІТЕЙ

Травматичні події можуть породити в дітей різні поведінкові особливості, почуття, які важливо відстежувати й адекватно допомогти дитині пережити, проявити й пропрацювати їх. Це можуть бути почуття незахищеності, страх майбутнього, гнів, агресія, сором і відчуття провини, відчуженість та ізоляція від довкілля, сум. У дітей можуть виникнути проблеми з навчанням, увагою, запам’ятовуванням інформації, психосоматичні порушення (як-от логоневроз (заїкання), енурез (нетримання сечі), бронхіальна астма, нейродерміти та ін.). Існують певні особливості поведінкових проявів дітей, які пережили травматичний досвід, з урахуванням віку.

Підлітки зазвичай тримають почуття в собі, що може спричинити депресивні стани. Водночас вони можуть вдавати, що «все нормально». Діти можуть намагатися менше часу проводити з сім’єю, а більше – з іншими людьми, стараючись бути активними і таким чином керувати своїми страхами. Для таких дітей існує ризик потрапити в різні угрупування, зокрема воєнізовані.

У роботі з дитиною важливо розібрати суть її проблем. Планувати роботу варто разом із батьками. Адже батьки та найближче оточення дитини можуть стати для неї ресурсним середовищем – таким, що допоможе пережити травму й адаптуватися до нових умов.

Щоб ефективно надати допомогу дитині, насамперед слід працювати з її батьками. Що молодша дитина, то більше часу і зусиль цьому варто відводити. Пам’ятайте: діти, які пережили травматичні події, але мали емоційно стабільних батьків, можуть оминути наслідків пережитого. І навпаки. Тому першим кроком для батьків є психоосвіта і стабілізація дитини опосередковано через власний стан.